- сполучник
- -а, ч.1) рідко. Те, що єднає, об'єднує кого-, що-небудь.2) грам. Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання слів і речень у синтаксичне ціле.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сполучник
Смотреть что такое "сполучник" в других словарях:
сполучник — [споулу/чниек] ка, м. (на) ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
сполучник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
тільки — 1) присл. Майже зараз; щойно. •• Ті/льки що а) зовсім недавно; щойно; б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом. 2) присл. Ледве, трохи. 3) част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в… … Український тлумачний словник
чи — I спол. 1) розділ., перев. повторюваний. Уживається при поєднанні однорідних членів речення і частин складнопідрядного речення для позначення того, що з ряду перелічуваних предметів, явищ і т. ін. можливий тільки один. || Уживається для вираження … Український тлумачний словник
а ні — сполучник і частка сполучник і частка Якщо хочеш, допомагай, а ні не заважай незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
для того щоб — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
замість того щоб — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
не вважаючи на те що — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
не зважаючи на те що — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
після того, як — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
